50 кроків до краю: 12-річна глухівчанка, що повісилася, перебувала у “групі смерті”

 Поділитися

Поділитися в

У Глухові 16 липня наклала на себе руки 12-річна школярка. Історія викликала такий резонанс, що можливі причини трагедії на рівні домислів серед городян множилися зі швидкістю світла. Але серед десятка припущень червоною ниткою проходила версія про самогубство дівчинки через її приналежність до групи смерті. Глухівські кореспонденти вирішили провести своє власне, незалежне розслідування, пише Глухів.INFO

Драма в дусі “Твін Пікс”

Діана пішла з життя через повішання близько 20.00 вечора. Знаряддям смерті став пояс махрового халата, який дівчинка прив’язала до ручки кухонних дверей.

Того дня мама Діани затрималася на роботі. Приблизно за годину до події вона зателефонувала доньці. В голосі Діани не було тривожних нот: “все добре мама, я тебе чекаю”. Після дівчинка поставила телефон на підзарядку, зробила петлю і скоїла суїцид.

Коли Олена повернулася, то виявила, що вхідні двері квартири замкнені на нижній замок. Після кількох дзвінків на номер Діани, жінка стала стукати в двері, а також дзвонити мамам подруг доньки. Від розпачу Олена вирішила діяти радикально – забратися додому через сусідський балкон, який був суміжним з її квартирою. Балконні двері були відкриті. Олена схвильованим голосом кликала доньку, але та не відгукувалася. А через кілька секунд виявила її бездиханною в професійно зав’язаній петлі …

Соцмережі, як відображення внутрішнього світу

Зараз вся інформація сфокусувалася в одному місці – гаджетах і соціальних мережах. Діана не була виключенням. Дівчинка активно вела сторінку в інстаграммі, рідше заходила в інші соцмережі. Але якщо глибше проаналізувати, якими підписами супроводжувалися фото підлітка, то зрозумілим стає одне – в кожне слово вкладався філософський зміст, пов’язаний з настроєм безвідрадного смутку.

“Я люблю тех, кто может улыбаться в беде, кто может собрать от бессилия, и расти смелым отражением. Будь верен себе до самой смерти”, – так підписано одне з фото дівчинки.

Також Діана була відданим фанатом японської культури – любила аніме, використовувала в мові японські слова. Незадовго до фатального дня на аватарку сторінки в інстаграммі вона розмістила персонаж, що ототожнює душевний стан з почуттям невідворотної депресії.

В оточенні дівчинки, якщо спиратися виключно на дані соцмереж, переважали люди, які належать до певних субкультур. Рідних і близьких у віртуальному житті незадовго до трагедії Діана заблокувала, при цьому відносини в родині і з друзями були хорошими.

Реальність дівчинки була типовою для більшості підлітків – будинок, школа, друзі, поїздки, розваги. Ніхто б і подумати не міг, що в її душі твориться щось недобре. Тітка дівчинки розповідає, що Діану любили, балували, залучалися до її життя настільки, наскільки вона дозволяла, побоюючись порушити кордони простору, що формується.

Записки смерті і приховані чати в інтернеті

Широко розійшлася новина про те, що Діана розлучилася з життям не через ігри. Рідні дівчинки переконані в зворотному. Є вперті факти, з якими не посперечаєшся – Діана вела “записки смерті” із зворотним відліком до дня X.

П’ятдесят днів – такий термін відділяв дівчинку від фатального кроку. Діана любила малювати, але останнім часом її мистецтва все більше асоціювалися зі світом тьми – проскакували “чортики”. Між малюнками вона робила записи, виливаючи в рядки свої душевні тортури. Діана була впевнена, що всередині неї живе щось незбагненно-моторошне, від чого їй самій було страшно, згадувала про “порожнечі”.

Так само дівчинка спілкувалася в прихованому додатку геймерів, в яке, як виявилося, не так просто потрапити – воно для обраних і тільки на запрошення.

За п’ятдесят днів до …

Рідні, близькі, друзі, сусіди твердять навперебій – Діана була світлою, милою, щирою, доброю дівчинкою з великим серцем, чистою душею, багатим внутрішнім світом. Вона любила життя, вона будувала плани на майбутнє. Правда, останнім часом її настрій часто залежав від того, що відбувається за межею її віртуального світу.

Живому спілкуванню Діана віддавала перевагу проведенню часу в телефоні. Незадовго до трагедії дівчинку видалили з того самого чату, де їй подобалося спілкуватися. Її рідні згадують, що цей випадок викликав у Діани майже істерику – вона сильно засмутилася, плакала.

Через деякий час її знову “зафрендили” в співтоваристві і дівчинка засяяла зсередини. Тобто душевне самопочуття Діани безпосередньо залежало від фактора внутрішньої обстановки чату, нею віртуозно маніпулювали.

Але чи могла 12-річна дівчинка розпізнати в особі “звичайного хлопця з інтернету” вправного ляльковода?  Навряд чи … Хто ж ця людина? І навіщо йому це потрібно? Версій багато. Але той факт, що з підлітками в закритих спільнотах “працюють” системно, планомірно, крок за кроком підштовхуючи до останньої межі, підтверджується доказами у вигляді чергових суїцидів.

Згідно з висновками психологів, незважаючи на батьківську співчутливість, турботу і опіку дитина, сидячи в інтернеті щодня, отримує свою дозу інтоксикації від часу в іграх…

Якщо Ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

comments powered by HyperComments

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: