“До борщу і шпундру подавали”: як у Кролевці бережуть народні традиції

Тетерю, січеники з грибами, накладанці та шпундру до різдвяного столу готує мисткиня з Кролевця Тетяна Сокур. Понад 12 років жінка досліджує та відроджує маловідомі старовинні рецепти української кухні. Як і торік, Різдво тут зустрічають під звуки сирен, але з вірою та молитвою. Якими стравами частували та як зберігають традиції у Кролевці — у матеріалі Суспільного.

“Різдво — особливе свято для всього світу. І тому ми всі, українці, готуємось до нього. Готуємось і духовно, і матеріально. Готуємо наші найвідоміші українські страви. Готуємо з молитвою, з душею, бо в цьому сенс цього найсвітлішого свята — Різдва”, — розповіла мисткиня Тетяна Сокур.

У грубці потріскують дрова, а в світлиці триває приготування до Різдва. Мисткиня з Кролевця Тетяна Сокур чекає на гостей і готує старовинні страви, серед яких — шпундра.

“Якщо на Святвечір ми готуємо 12 пісних страв, то на Різдво буде повне різноманіття. З першою зіркою родина сідає до столу, на якому має бути 12 українських страв. Вони символізують і 12 апостолів, і 12 місяців року. Вони говорять про багатство і добробут, який має тривати весь рік”, — говорить мисткиня.

Найголовнішою стравою святкового столу господиня називає кутю — символ єднання родини, достатку та благословення.

“Ось з неї завжди починає господар святкування — з молитвою, підкидаючи ложку цієї куті, що говорить про те, щоб в усіх було здоров’я. Щоб був гарний рік. Починається трапеза”, — розповіла пані Тетяна.

Мисткиня каже: на Різдво готує переважно давні українські страви, які їли ще наші предки:

“Це і зубці, і лемішка. Вони смачні, вони повинні бути. Їх їли наші предки. Вони були для здоров’я, і маємо їх відродити. Це можуть бути деруни, різні найдавніші страви, як шпундра, наприклад. З найдавніших українських страв, які є на столі крім куті та узвару, звичайно, є голубці, вареники, борщ, як же без українського борщу? Пісний у Святвечір, і вже багатий — на саме свято”.

Чоловік мисткині Олександр ділиться: його найулюбленіша страва — український борщ. Каже: рецептів борщу дружина знає щонайменше з десяток.

“У мене все улюблене. Я не дуже перебірливий за смаком, але оці специфічні присмаки. Найсмачніше — це борщ. Разом ми проживаємо 45 років. Працювали, доки дружина на пенсію не вийшла. Вона все життя пропрацювала викладачем. Їй весь час необхідне спілкування. А вдома на пенсії і ми тоді подалися в культуру”, — розповів Олександр Сокур.

“Головний інгредієнт — це червоний буряк. Крім нього — цибуля, часник, м’ясо і буряковий квас. Усі овочі будемо нарізати і обов’язково обсмажувати, а потім тушкувати. Страва надзвичайно проста, але калорійна, цікава і з надзвичайним смаком. Декілька зубочків часнику. Будемо готувати у банячку, в чавунчику, як у нас кажуть”, — розповіла пані Тетяна.

На Святвечір до пані Тетяни завітали її подруги з ансамблю народної пісні “Жива традиція”. Учасниця ансамблю Людмила Кірієнко говорить: звичай дванадцяти страв сягає глибини віків.

“У думках запрошуємо свій рід, своїх пращурів до себе на Різдво, аби вони побули з нами в цю мить”, — розповіла учасниця ансамблю Людмила Кірієнко.

“На кутю, перед Різдвом, до мене приходять завжди внуки, і багата вечеря з 12 страв. Її залишаємо на ніч, бо кажуть, у ніч приходять всі наші пращури до нас на кутю. А вранці на Різдво приходять всі рідні, онуки — це в нас традиція”, — розповіла Тетяна Демченко.

“Я святкую Різдво також зі своєю родиною, дітьми та внуками. Всім бажаю здоров’я, миру і добра. Всім і нашій Україні”, — додала учасниця ансамблю Валентина Велесь