На Кролевеччині про домашнє насильство стали повідомляти частіше

Суспільство | 13:51, 10.12.2020
 Поділитися

Поділитися в

Вже майже рік, як в Україні було посилено відповідальність за домашнє насильство. Сьогодні, 10 грудня, добігає кінця Всеукраїнська акція “16 днів проти насилля”, протягом якої суб’єкти соціальної роботи говорили, вчили, роз’яснювали про небезпеку даного явища. Наше видання, спільно з Кролевецьким відділенням поліції підбили підсумки роботи з попередження скоєння злочинів проти своїх найрідніших мешканцями Кролевеччини.

Порівнюючі дані за минулий та поточний роки, можна констатувати, що повідомлень щодо скоєння доманього насилля суттєво збільшилось: 307 на поточну дату 2020 року проти 220 у 2019 році. На облік було взято на кінець листопада 2020 року – 155 чоловік (35 – жінки, 118 – чоловіки та двоє неповнолітніх), на цю ж дату у 2019 році – 184 людини (156 – чоловіки, 28 – жінки).

Згідно нового законодавства, кривдники, а саме так наразі називають домашніх тиранів, можуть бути притягнуті і до кримінальної відповідальності. На Кролевеччині було відкрито 5 кримінальних проваджень, які були спрямовані до суду. Складено 215 адміністративних протоколів про домашнє насильство, згідно з якими порушники сплачують штраф або залучаються до громадських робіт.

Також, новелою в законодавстві є складення термінових заборонних приписів. Їх, за період дії Закону, складено по відношенню до 17 людей. Терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься правоохоронними органами у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Аналізуючі дані по Кролевецькому району, озвучені ще в травні побоювання щодо збільшення кількості випадків домашнього насильства у зв’язку з карантинними обмеженнями – підтверджуються. Також, відіграло в цьому роль і розширення в законодавстві визначення кола осіб, на яких поширюється дія Закону “Про запобігання та протидію домашньому насильству”.

Проте, як зазначають фахівці, посилення відповідальності за домашнє насильство, практично не змінило позицію жертв аб’юзу, адже дуже часто, після повідомлення до поліції через сварки, бійки та інші засоби економічного, психологічного тиску, що теж припадає під відповідну кваліфікацію, сторони примиряються і продовжують жити за звичним графіком: хитке перемир’є і знову “по колу”. Адже ще дуже живі і дієві переконання, міфи і стереотипи, типу “Б’є, значить любить!” чи “Насильство в сім’ї – це особиста справа родини”.

Також, не сприяє вирішенню проблем з домашнім насильством і суто економічна сторона питання в сім’ях – це залежність від доходів кривдника, спільне житло і нестача центрів реабілітації, де б жертви могли почати з нуля. Дуже часто саме жертви домашнього насилля піддаються тиску зі сторони родини, друзів, сусідів, адже ті, замість допомоги, часто схиляють людину до збереження шлюбу, стосунків, заради примарних цілей.

Тобто, підсумовуючи, щоб подолати це згубне явища, самого лише посилення законодавства замало, потрібно, щоб все більше людей розуміло, що насилля в сім’ї – це безперервний ланцюг болю, образ, принижень, які будуть переслідувати родину із покоління в покоління, травмуючи всіх його учасників і навіть просто спостерігачів. Без подолання домашнього насилля у суспільстві неможливо створити сприятливі умови для самореалізації людини, вільного її волевиявлення, розвитку паритетної демократії, реалізації принципу рівних прав, свобод і можливостей для жінок і чоловіків. Також, варто зауважити, що статистика далеко не відповідає реальним випадкам, адже через відчуття сорому, яким супроводжуються будь-які види домашнього насильства, а також певних традицій, не всі жертви, а особливо, якщо це чоловіки, повідомляють про акти насильства щодо них.

 

Якщо Ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

comments powered by HyperComments

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: