У Кролевці запитали про місце району на “карті” реформи з децентралізації

 Поділитися

Поділитися в

Днями, в Кролевці відбулася акція, яка стосувалися реформування адміністративно-територіального устрою держави .

Так, чотири дні поспіль проводилися опитування громадськості стосовно участі Кролевецького району в реформі децентралізаії, яку проводять останні роки. Зокрема, функціонери з представників фракції “Європейська солідарність” в міській раді, місцеві волонтери та небайдужі громадяни поцікавилися в населення про їхню думку стосовно укрупнення районів, що передбачається реформою, запропонованою Урядом.

У людей запитали до якого району вони хотіли б, щоб відносився Кролевецький: Конотопського чи Глухівського. Адже нещодавно обласна рада проголосувала за пропозиції Уряду щодо утворення на території Сумщини шести районів. І, як передбачено в проекті, місце Кролевеччини – з Глухівським.

За результатами опитування, 5 чоловік підтримало входження нашого району до Глухівського і близько 1,5 тисячі мешканців міста та району висловилися за Конотоп, – повідомили організатори.

“Згідно дорожньої карти, що узгоджена Урядом, результати проведеного опитування, що фактично є громадським обговоренням, буде винесено на розгляд депутатів місцевих рад району. Волевиявлення громадян має бути врахованим і далі результати голосування рад будуть передані до Міністерства розвитку громад та територій, де буде прийнято остаточне рішення в даному питанні”, – прокоментував один з організаторів акції, депутат міської ради Євген Тригуб.

Нагадаємо, нещодавно член комісії з питань правової реформи Олександр Корнієнко роз’яснив концепцію реформи з децентралізації, зокрема те, що пропонується трирівнева система: громада – округ  – регіон.

Громада –  головна (базова) ланка місцевого самоврядування. Вся територія країни буде покрита громадами. Саме на рівень громади передається максимум повноважень. Голову і раду громади пропонують обирати на 4 роки, а не на 5, як зараз. Рада громади формує виконавчий комітет, яким керує голова громади.

Округ – субрегіональний рівень. Отже райони ліквідовують, а на субрегіональному рівні з’являються округи. Але округ – це не замінник сучасного району. Площа округів буде значно більшою, а отже їх буде менше – близько 100 (районів зараз 490). Функція округів – не така, як у сучасних районів. Автори концепції схиляються до того, що округ – суто адміністративна одиниця і місцевого самоврядування на цьому рівні не буде. Відповідно, не буде і місцевих рад.

«Є філологічні дискусії, як назвати цей рівень – округ, повіт чи залишити назву район. І ми будемо обговорювати усі пропозиції. Але важливо – не як це називатиметься, а як працюватиме, яким буде зміст. І на субрегіональному рівні найбільш ефективною ми вбачаємо суто адміністративну функцію», – сказав Олександр Корнієнко.

Хоча він зазначив, що можливість самоврядування і на рівні округу все ще розглядається.

Регіон – це усі сучасні 24 області та Крим. Їхні межі не змінюватимуть. В регіонах залишаються ради, які, на відміну від сучасних облрад, зможуть формувати свої виконавчі органи. Обиратиметься рада на 4 роки, а не на 5, як зараз. Основна задача ради – розвиток регіону: прийняття бюджету, втілення державних програм, управління спільним майном громад регіону тощо.

Президент доручив Комісії з питань правової реформи вже до 1 грудня 2019 року подати на розгляд Президентові пропозиції стосовно змін до Конституції в частині децентралізації влади.

Якщо Ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

comments powered by HyperComments

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Нагору