Володимир Горох: «Медицина – це служіння»

Спілкування із Володимиром Горохом надає впевненості і оптимізму, зокрема надихає ритм, який взяла очолювана ним Сумська обласна клінічна лікарня. Робочий день керівника найпотужнішого медзакладу Сумщини проходить у режимі нон стоп. Безліч дзвінків, спілкування із пацієнтами, термінове втручання в нагальні питання, консультації із колегами… Інтерв’ю із журналістами не може зупинити процес. 

Наш колектив – золотий фонд медицини Сумщини. І наші лікарі – найперше і найважливіше для мене, а їхні таланти і професіоналізм не зрівняються із жодним високотехнологічним обладнанням, – констатує директор СОКЛ, кандидат медичних наук, Заслужений лікар України Володимир Горох.

«Інсульт — не вирок»

Інсульт — один із найнебезпечніших і найпідступніших станів у медицині. Лічені хвилини можуть визначити, яким буде життя людини після і чи буде воно взагалі…

Інсультний центр СОКЛ на міжнародній конференції МОЗ і Світового банку презентували Володимир ГОРОХ і Максим ШАПОВАЛ, директор центру

Про те, як працює Інсультний центр повного циклу в Сумах, що входить до п’яти найефективніших в Україні, яке обладнання використовують, як поєднують нейрохірургію, реанімацію й реабілітацію – саме про це розпочинаємо розмову з Володимиром Горохом.

Володимире Васильовичу, чому було прийнято рішення створити саме повноцінний Інсультний центр, а не просто відділення?

Тому що інсульт не можна лікувати частинами. Це стан, який вимагає максимально швидкого реагування, точної діагностики, часто — операції, і завжди — реабілітації.

Досвід говорить, що ефективна допомога можлива лише тоді, коли пацієнт з перших хвилин опиняється в системі, яка працює як єдиний механізм. Саме тому ми створили Інсультний центр повного циклу на базі нашої лікарні.

Що входить у структуру цього центру?

Почну з діагностики. У нас працюють КТ і МРТ, що доступні цілодобово. Це дозволяє вже в перші хвилини визначити тип інсульту й обрати правильну тактику.

Далі, за потреби, пацієнта направляють до операційного блоку, де є: нейроангіограф – для ендоваскулярних втручань (без розрізів), і нейромікроскоп фірми Olympus, який ми отримали завдяки гранту від Посольства Японії. Це найсучасніша техніка, яка дозволяє працювати із судинами мозку під мікроскопом з буквально ювелірною точністю.

Після цього – нейрореанімація, судинна неврологія, а далі – повноцінна реабілітація, зокрема й для пацієнтів, які втратили кінцівки.

Уявляється як комплексна й технічно складна система. Як вдається утримувати її ефективною?

Це дійсно складна структура. Але ключ — команда і система. Усі підрозділи центру взаємодіють як одне ціле.

І головне – це не “центр у центрі”, а інтегрована частина обласної клінічної лікарні. У нас на місці все: і діагностика, і нейрохірургія, і неврологія, і реабілітація. Це дозволяє не втрачати жодної хвилини, а кожна хвилина, як ми знаємо, шанс на життя без інвалідності.

Ви згадали про грант від Японського посольства. Розкажіть докладніше.

Ми подали заявку на проєкт міжнародної технічної допомоги, пройшли відбір і отримали грант. Саме завдяки цій підтримці наша лікарня придбала надсучасний нейрохірургічний мікроскоп Olympus.

Це обладнання дозволяє нам виконувати найскладніші операції на судинах мозку, пухлинах, аневризмах – на рівні провідних клінік Європи. Ми дуже вдячні японській стороні за таку важливу допомогу.

Що можете сказати про реабілітацію пацієнтів, які перенесли інсульт або ампутацію?

Це один із найвідповідальніших етапів. Тому на базі нашої лікарні працює відділення медичної реабілітації, де пацієнти відновлюють рух, мову, самообслуговування, проходять психологічну підтримку, а також отримують сучасні протези і адаптуються до них.

Інсульт — це виклик, але не вирок. Своєчасна допомога, професійна команда, сучасне обладнання — все це може врятувати людину.

Ми тут, щоб не просто лікувати. Ми тут, щоб повертати людей до життя.

«Обладнання — це добре, але без людей воно нічого не варте»

Попри постійну небезпеку, близькість до фронту та високий рівень навантаження, Сумська обласна клінічна лікарня продовжує розвиватися і тримати високі стандарти. Після розмови про Інсультний центр, ми попросили Володимира Гороха розповісти — чим сьогодні живе лабораторна служба лікарні та хто стоїть за її досягненнями.

Завідувачка клініко-діагностичної лабораторії Ірина МЕДВЕДЄВА під час бліц-наради із провідними спеціалістами підрозділу

Володимире Васильовичу, багато говорять про сучасне обладнання, але не менше значення має лабораторна база. 

Ми створили надсучасну лабораторію повного циклу, яка включає кілька незалежних підрозділів:

• Клініко-діагностичну лабораторію, яка обслуговує всі відділення лікарні 24/7.

• Нову акредитовану бактеріологічну лабораторію, її вдалося оновити за всіма стандартами. Як результат – проведений аудит провідними спеціалістами НААУ та МОЗ.

• Лабораторію ПЦР-діагностики, яка працює з найвищою точністю на рівні ДНК – наша особлива гордість.

Це дозволяє не лише швидко діагностувати інфекції, віруси, бактерії, а й вчасно підібрати антибіотики, ліки, прогнозувати перебіг хвороби.

Яка команда стоїть за лабораторіями?

Обладнання — це добре, але без людей воно нічого не варте.

У наших лабораторіях працюють висококваліфіковані бактеріологи, вірусологи, лікарі-лаборанти, цитоморфологи, біохіміки, імунологи, фельдшери-лаборанти. Це фахівці, які мають високу відповідальність, вмотивованість на якісний і точний результат.

Багато з них працюють у нічні зміни, під обстрілами, під сиренами, але не припиняють роботу. Бо знають — від результату їхнього аналізу залежить, яке рішення ухвалить лікар, і чи встигне врятувати пацієнта

Тобто робота «невидимого фронту», без якої медицина неможлива.

Абсолютно. Часто пацієнт навіть не бачить, скільки людей залучено до його лікування. Але лаборант — це перший, хто бачить біду в аналізах, ще до того, як вона проявиться клінічно.

«Підтримка один одного – наш головний ресурс»

Говорити і писати про діяльність обласної лікарні можна багато, а що ж у перспективі? 

За всіма критеріями і показниками відповідаємо вимогам надкластерної лікарні, – говорить Володимир Горох. – У найближчих планах відкриття Центру ендопротезування. Знаємо, що багато земляків потребують протезів, особливо ветеранів.

І вже працюємо над створенням на базі нашої лікарні опікового центру, який буде Слобожанським і працюватиме на кілька областей. Є велика підтримка Міністерства охорони здоров’я, обласної і місцевої влади у всіх наших проєктах.

Володимир Горох стверджує: фундамент лікарні — це люди, не стіни.

Володимире Васильовичу, у Сумській області, особливо на прикордонні, щодня і щоночі лунають вибухи. Як вдається утримати колектив?

Ми тримаємось один за одного. Це, можливо, звучить просто, але підтримка один одного – наш головний ресурс. Я бачу, як старші фахівці допомагають молодшим. Як лікарі підтримують лаборантів, а медсестри – пацієнтів.

У нас працюють люди, які живуть тут, на цій землі. Вони нікуди не втекли. Вони залишилися, щоб служити. І я пишаюсь кожним із них.

Що, на вашу думку, потрібно зараз українській медицині найбільше?

Повага до спеціаліста. І визнання того, що навіть в умовах війни ми маємо дуже сильну медичну школу, віддану команду, унікальні можливості. Треба зберегти людей. Бо обладнання — купується. А люди, які вміють лікувати не тільки тіло, а й душу, діяти в екстремальних умовах — це безцінне.

Невдовзі професійне свято медиків. Як би ви сформулювали головний принцип роботи лікарні у воєнний час?

Ми не зупиняємось. Ми — не просто лікарня. Ми — опора для всієї області.

І кожен, хто заходить до нашої лабораторії, реанімації чи операційної, має знати: тут працюють ті, хто не здається. Навіть під обстрілами. Навіть без сну. Навіть, коли дуже важко… Бо медицина — це служіння.

«Лікарі – герої нашого часу, універсальні солдати»

Володимир Горох впевнений: лікарі – герої нашого непростого часу, які попри страждання і втрати гідно несуть місію рятівників.

Це точно і без перебільшення, – говорить він. – Життя нас і випробовує, і гуртує, і… надає безцінний досвід. Досвід – вкрай негативний з точки зору обставин, бо йде війна. Але для медиків робота під час військового стану – це виклики, перевірка на майстерність, стресостійкість. Наразі лікарі стикаються із складними пораненнями, контузіями, хворобами, психологічними станами… Але наші медики, як універсальні солдати, усьому можуть дати раду.

Головне – не допустити зневіри, зберегти робочі місця, здобутки, а ще теплі стосунки у колективі, прості людські радощі, зустрічі. Бо спілкування і відчуття спільної справи – особливе багатство, яке ані розтратити, ані розгубити аж ніяк не можна.

Низький уклін нашим захисникам і колективу лікарні, де я маю честь бути керівником. Ціную, поважаю кожного і всіх!

http://sokl.com.ua/z-dnem-medichnogo-pracivnika-2/

The Sumy Post