Виговська

Завідувач інфекційного відділення Кролевецької ЦРЛ Анна Авраменко: “Сьогоднішня пандемія доводить, що лікарі – це наш стратегічний запас, а не так давно інфекційне відділення Кролевецької ЦРЛ хотіли закрити»

 Поділитися

Поділитися в

Яким кожен із нас представляє собі янгола? Якщо в загальному розумінні то, це небесне створіння, яке оберігає нас від нещасть. А для багатьох хворих інфекційного відділення Кролевецької центральної районної лікарні цим янголом-спасителем є  тендітна, проте неймовірно сильна духом жінка – завідувач відділення, лікар-інфекціоність Анна Анатоліївна Авраменко. Вона врятувала тисячі життів, а сьогодні, разом зі своїм колективом, бореться з надзвичайно тяжкою і підступною хворобою – Covid-19.

– Ви на передовій боротьби з коронавірусною інфекцією. Що Ви можете розповісти за свій досвід у лікуванні цієї хвороби?

– Весь світ став жертвою цієї інфекції – Covid-19. Це вірус поводить себе дуже агресивно. Він мутує і не передбачуваний. Це захворювання дуже серйозне і, якщо раніше лікарі думали, що цей вірус вражає лише легені, то, на жаль, страждають і судини, і серце, головний мозок, нирки. Дуже часто Covid-19 призводить до тромбозів, і по суті – це підсупне захворювання. Він вражає імунну систему людини, тому що імунитет не спрацьовує. Якщо раніше вважали групою ризику літніх людей, то зараз, в нашій практиці, більш складно переносять хворобу люди від 50 до 65 років.

– Коли почали поступати перші хворі Ви були до цього готові?

– Ми у Кролевці, ще в березні, були першими в області, хто зіткнувся з цією хворобою, причому у нас масово почали поступати хворі, коли ще ні в одному інфекційному відділенні Сумщини таких випадків не було. Ми прийняли цей удар, але вже були до цього дещо підготовлені: по-перше у нашому відділені гарний колектив, я завжди це підкреслюю, тому що лікар без команди – це величезний мінус. У нас вже згуртована родина і кожного року ми проходимо відповідне навчання з особливо небезпечних захворювань. Коли в Україні фіксувалися перші випадки ми вже зібрали колектив і почали проводити навчання за тією інформацією, яка була доступна. Зрозуміло, що на той момент ми ще не були забезпечені засобами індивідуального захисту, але те, що в нас було, ми почали використовувати. Перш за все було перепрофільоване інфекційне відділення: одразу розділені були зони для лікування людей з коронавірусною інфекцією. Дуже вдячна своїй старшій медсестрі Галині Іванівні Кукотіній, вона дуже великий внесок зробила саме у організацію роботи відділення. Також, нас дуже підтримували обласні лікарі: пульмонологи, інфекціоністи, терапевти. Завдячуючи головному лікару СОКЛ Володимиру Гороху, головному інфекціоністу області Ірині Троцькій у нас і зараз є абсолютне порозуміння і діалог з обласними спеціалістами, з якими ми фактично і протистоїмо коронавірусу.

– З якими проблемами Ви стикнулися на самому початку?

– По-перше – це був шок, тобто ніхто по суті в Україні ще не знав, як лікувати цих хворих. Була паніка і нам довелося самим приймати відповідальні рішення. Ще у нас не було засобів індивідуального захисту, які використовуються зараз під час контакту з даними хворими. Ми взяли те, що в нас було – старі захисні халати, маски. У колективі ми одразу розробили порядок прийому хворих з Covid-19 і, як показав час, ми правильно організували роботу. У нашому відділенні медичні працівники працюють добу через дві і на добу заступають дві медичні сестри, і дві санітарки. Вони працюють в “брудній зоні” чотири години і чотири години в “чистій”. Вони підміняють один одного. Ми витягуємо тяжких хворих, адже до кожного є індивідуальний підхід, пацієнти постійно під наглядом. Правильно організована тактика роботи, коли і санітарка, і медична сестра постійно біля хворого, коли і медики мають час відпочити – це запорука одужання для пацієнта і не так виснажується персонал, адже всі ми в першу чергу – люди.

– Як до Covid-19 відносяться лікарі і чи зустрічалися Ви за свою практику з подібним захворюванням?

– Ні, це вперше за мою практику, я ніколи не зустрічалася з подібним. Коли у 2009 році у нас була пандемія грипу Н1N1 теж було дуже важко, але цього разу – в рази важче. На перших порах медики піддалися страху. Паніка була не лише у населення, а і багато медпрацівників стали жертвами масового психозу, що значно заважало працювати. Нам з Галиною Іванівною вдалося заспокоїти наш колектив і жоден працівник інфекційного відділення не звільнився. Було важко і морально, і психологічно, і фізично. У всіх родини. Але, тим не менш, ми справилися.

– Як відреагували Ваші сусіди, знайомі на те, що ви лікуєте хворих з Covid-19?

– Скажу чесно, ми ходили, як прокажені, але це не так страшно, як ігнорування небезпеки від даної інфекції. Це вже крик душі, але на жаль, якщо медики не до кінця оцінюють серйозність даної інфекції, то населення тим паче. Наш приклад, як лікарів, як поводити себе у громадськість місцях, як вберегтися від захворювання – це надзвичайно важливо. Я завжди роблю зауваження перебуваючи у місцях, де є люди, адже той труд, ту тяжку працю, яку ми виконуємо, коли лікуємо коронавірусних хворих, переважна більшість населення недооцінює. Перш за все, повинні самі медики зрозуміти, що це надто небезпечна і серйозна хвороба, і показати приклад. Дуже важливо, щоб і первинна ланка медицини працювала в питаннях інформування і профілактики серед своїх пацієнтів. У цьому питанні, особисто я бачу, не достатню роботу. Так всі стомилися, але це не значить, що потрібно розслаблятися.

– Як зараз із забезпеченням вашого відділення засобами захисту, медикаментами? Чи отримуєте ви обіцяні владою доплати?

– На останній сесії Кролевецької районної ради, депутатом якої я є, виступила зі словами щирої вдячності усім, хто нам допоміг в цей нелегкий час – це і депутатський корпус районної ради на чолі з Віктором Михайловичем Биком, міської ради на чолі з Олександром Михайловичем Бобровицьким, усі підприємці і підприємства, волонтери, прості люди. Були такі випадки, коли ми виходили на поріг відділення, а там стоїть мило, туалетний папір, різноманітні засоби для дезінфекції, інші необхідні речі. Ми навіть не знаємо від кого все це, але люди приносили, допомагали. На початку всі згуртувалися у боротьбі з хворобою. Потім, мабуть, втомилися, але хвороба не відступила. І все одно, на сьогодні ми в достатній кількості забезпечені необхідним: є захисні костюми, маски, респіратори, необхідні медикаменти тощо. Проте у нас є потреба в кисневих концентраторах, пульсоксиметрах, адже багато зараз поступає тяжких хворих, яким потрібен кисень. Я шукаю благодійників, виходимо на міжнародні фонди, організації. Наразі є домовленість з благодійною організацією ADRA, вони обіцяли нам потужні концентратори. Хоча, до початку епідемії нам дали два нових концентратори, наразі їх у нас чотири, але цього замало.

Щодо наших доплат, то наразі ми отримуємо 300 % заробітної плати, але ж ставки у нас мінімальні. До прикладу, у мене ставка лікаря – це 4,4 тисячі гривень, у медсестри – 3,5 тисяч, а у санітарки – 2,8 тисяч гривень. Бажаючих працювати за такі кошти в наших умовах не багато. Але іноді і ці виплати доводиться фактично вибивати, адже були спроби урізати нам доплати, але мені вдалося цю ситуацію попередити. Адже я відповідальна за своє відділення і те, що належне моїм співробітникам, вони мають отримувати в повному обсязі.

– Яка сьогодні ситуація з лікування хворих з підтвердженим діагнозом Covid-19 у вашому відділенні?

– На сьогодні, у нас в інфекційному відділенні лікувалося 14 пацієнтів з підтвердженим діагнозом Covid-19. Проте одну хвору ми вже перевели в реанімаційне відділення, адже її стан погіршився. На жаль, маємо два тяжкі випадки захворювання серед медичних працівників Кролевецької ЦРЛ – це лікар і медична сестра. Серед 13 пацієнтів є тяжкі хворі, проте стабільні. Всього у нас 15 ліжок у відділенні. Наразі, у Кролевецькій ЦРЛ перепрофілювали ліжка у терапевтичному відділенні, туди розміщують хворих з підозрами на коронавірусну інфекцію. Зараз у нас стало легше, адже у Глухові перепрофілювали ліжка в лікарні під Covid-хворих і вже своїх людей вони лікуватимуть у себе, а до того ми їх лікували. Загалом, Кролевецька ЦРЛ обслуговувала чотири сусідні району, всі відділення були заповнені.

Що б Ви сьогодні хотіли сказати людям, владі у розрізі боротьби з коронавірусною інфекцією?

– Перш за все хочу зазначити, що Covid-19 і пандемія – це проблема не лише медиків, адже лише спільними зусиллями нам вдасться стримати хворобу. Сьогодні, ми – інфекціоністи побоюємося початку масового захворювання на грип та інші ГРВІ. Епідсезон наближається і коли буде Covid-19 і грип медицина не впорається навіть фізично, у нас не вистачить медиків, щоб надати допомогу людям. Всіх закликаю вакцинуватися від грипу в цьому сезоні. По-друге, потрібно, щоб у стриманні хвороби брали активну участь влада, бізнес, керівники підприємств, установ, організацій, правоохоронні органи, працівники Держпродспоживслужби і самі люди розуміли небезпеку, захищали себе і своїх рідних. Роз’яснювальна робота і контроль – це повинно бути перш за все. Люди повинні дотримуватися маскового режиму і правильно носити маски, і всіх встановлених протиепідемічних обмежень, соціальної дистанції. Потрібно відкласти подорожі і по можливості менше відвідувати інші населені пункти, курорти, нехай навіть путівки будуть копієчними. У нас в лікарні майже всі останні хворі приїхали з Єгипту, Одеси, західної України. Пандемія знову набирає обороти у всьому світі.

– Що потрібно робити людям, які відчувають симптоми даного захворювання? Коли краще звернутися за медичною допомогою, адже багато чую від людей, що сімейні лікарі їм пропонують сидіти вдома допоки ті не починають фактично задихатися?

– Як я вже і говорила, дана проблема у недопрацюванні первинної ланки медицини. Вони не вчасно обстежують людей на ПЦР-Covid і такі люди до нас поступають вже у тяжому стані. Якби ми відразу знали, що це Covid-підтверджений випадок, то ми б їх госпіталізовували і я, як інфекціоніст, вже лікувала конкретно дане захворювання. Адже, чим раніше буде призначене адекватне лікування, то у нас в рази збільшуються шанси вилікувати пацієнта. Коронавірус підступний тим, що не обов’язково буде висока температура, кашель. Covid-19 протікає по різному: рвота, діарея, виражена слабкість, може взагалі бути безсимптомне протікання, а потім – двостороння пневмонія. Я закликаю сімейних лікарів уважніше до цього відноситися, потрібно знати своїх пацієнтів, особливо групу ризику, людей з супутніми захворюваннями. Їх потрібно вчасно обстежувати, направляти до нас при необхідності.

– База нашої лікарні дозволяє вчасно обстежувати хворих з підозрою на Covid-19?

– Я дуже вдячна нашому лікарю-рентгенологу Ірині Василівні Степанченко, вона професіонал. Таких лікарів зараз не часто зустрінеш, їх дуже важко знайти. Також, завдячуючи екс-голові райради Миколі Авраменку, головному лікарю обласної лікарні, депутату облради Володимиру Гороху, депутатським корпусам районної та обласної рад, в ЦРЛ було придбано новий сучасний рентген-апарат, він дійсно дозволяє бачити те, що на звичайному обладнанні не видно. База нашої лікарні дозволяє абсолютно точно діагностувати дане захворювання і лікувати його. Не вистачає лише лікарів і дисципліни.

– Що б Ви, як лікар-інфекціоніст, змінили б в нашій лікарні, щоб ще ефективніше лікувати хворих з Covid-19?

– Я хочу зазначити, що наша лікарня визначена, як лікарня першої хвилі у боротьбі з Covid-19. Мене не чує керівництво нашої лікарні в тому плані, що в такій ситуації плановий прийом хворих – це ризик, як для самих людей, так і для медичного персоналу. Ми сьогодні маємо приймати лише людей з підозрами, пневмоніями і Covid-підтверджені випадки. Інших пацієнтів – планових, необстежених ми не маємо права приймати ще з березня місяця, але у нас це відбувається. В даному плані не вистачає контролю і дуже важко дійти порозуміння в цьому питанні.

– Ви балотуєтесь, як кандидат від ВО “Батьківщина” до Кролевецької міської ради, а до цього три каденції були депутатом Кролевецької районної ради. Чому знову прийняли таке рішення, що ви хочете змінити, на що вплинути?

– У першу чергу я відстоюю інтереси своєї професійної спільноти – медиків. Вважаю наш труд недооціненним і дуже хочеться, щоб лікар, медична сестра, санітарка і всі, хто надає медичну допомогу населенню, були пошановані суспільством і владою. Очолювати медичні заклади мають професіонали. Але, окрім професійності, в лікарях подекуди не вистачає людяності, адже на мою думку, лікар має бути милосердним, співчуваючим. Певною мірою ми – інфекціоністи, вдячні коронавірусу за те, що нас не скоротили, адже інфекційне відділення Кролевецької ЦРЛ хотіли закрити. Але, окрім Covid-19 є й інші небезпечні захворювання – це і СНІД, і туберкульоз, спалах кору, інші інфекційні хвороби та епідемії. Важливість нашої професії для мене очевидна, потрібно, щоб і всі інші це розуміли.

– Зараз модно запитувати: чому ви обрали саме ВО “Батьківщина”?

– З “Батьківщиною” у мене давня історія, адже ще на початку помаранчевої революції, коли розпочався Майдан, в якому я брала безпосередню участь, я обрала для себе цю політичну силу, це для мене принципово.

– Вам близька сьогоднішня команда ВО “Батьківщини” у Кролевецькому районі на чолі з В’ячеславом Жовтею?

– Я настільки приємно вражена нинішньою командою районного осередку ВО “Батьківщина”. Щоправда і раніше у нас були хороші представники, але сьогодні – це є дійсно згуртований колектив: всі професіонали в своєму ділі, всі ми – прості люди, зацікавлені в якісній зміні життя кожного жителя району. Щодо лідера нашої команди В’ячеслав Павловича Жовті, то я зазначу, що дуже рідко помиляюся в людях, а цього чоловіка стовідсотково підтримую. Це людина інтелігентна, вихована, він людяний і професіонал. На мою думку, у нього державницьке мислення і він сильна особистість, має внутрішній могутній ресурс. Після нашого шанованого голови районної ради Миколи Вікторовича Авраменка, з яким ми стільки років працювали пліч-о-пліч, якого я глибоко поважаю, це перша людина подібного складу розуму, у якого блискуче політичне майбутнє успішного керівника. Також для мене важливо, що він не багатій, не представник бізнесу і він щиро любить Україну, свій рідний край. Його родина зберігає ті духовні цінності, які я розділяю. Коли лідер, власним прикладом, у своїй родині, серед колег має заслужений авторитет, за такими йдуть люди, навколо таких об’єднуються. Я пишаюся тим, що можу назвати себе членом його команди.

– Дякую за розповідь!

– Бережіть себе і будьте всі здорові!

Якщо Ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

comments powered by HyperComments

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: